МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”   ОРГАНІЗАЦІЯ РЕЖИМУ СЕКРЕТНОСТІ НА ОБ’ЄКТІ   Методичні вказівки до проведення практичних(семінарських) занять з дисципліни “Організація та проведення робіт, пов’язаних з захистом інформації з обмеженим доступом” для студентів базового напрямку 6.1601 “Інформаційна безпека”.   Затверджено на засіданні кафедри “Автоматика і телемеханіка” Протокол № ___ від ___.___.2005 р.   Львів - 2005   Організація режиму секретності на об’єкті: Методичні вказівки до проведення практичних(семінарських) занять з дисципліни “Організація та проведення робіт, пов’язаних з захистом інформації з обмеженим доступом” для студентів базового напрямку 6.1601 “Інформаційна безпека”. Укладачі Зачепило В.С., ст. викладач              Відповідальний за випуск Дудикевич В.Б., д-р техн. наук, професор        Рецензент    Мета проведення практичних(семінарських) занять – прищеплення студентам вміння організовувати роботу по забезпеченню режиму секретності на об’єкті при розв’язанні завдань за фахом. Практичні(семінарські) заняття проводяться згідно навчального розкладу на протязі VIII семестру. До початку проведення занять студент повинен вивчити методичні вказівки, ознайомитись з літературою, яка має відношення до конкретної теми та підготувати коротенький виступ. Ступінь підготовки студента перевіряється викладачем. 1. Організаційно – правові заходи щодо охорони інформації з обмеженим доступом. Ми живемо у світі інформації. Інформація – обов`язковий компонент спілкування людей; її якість і достовірність – підвалини рівноправних, результативних соціальних відносин. Інформаційно – обмінювальні процеси пронизують всі сторони суспільних відносин, в них знаходять своє відображення інтереси широкого кола суб`єктів. Право людини і громадянина на інформацію – одне із суб`єктивних прав, закріплених у Всезагальній Декларації прав людини. Поряд з цим у суспільних відносинах існує така сфера об`єктивної реальності, така суб`єктивна категорія, що має соціальну природу як таємниця – відомості, які приховуються від стороннього сприяття. Таємниця, як елемент системи виживання, супроводжує людство на протязі всього шляху його розвитку, вона визначає умови відносин між індивідами і їх групами. Характер інформаційної взаємодії, що визначається державною інформаційною політикою, є підґрунтям встановлення тих або інших взаємовідносин між владою і суспільством. Таємниця є невід`ємною складовою суспільного життя, частиною правової системи і може слугувати навіть своєрідним мірилом для визначення виду політичного режиму в державі, бо стан захисту секретів відображає характер взаємовідносин суспільства і держави, демократизації державної влади. Так, для будь-якої тоталітарної держави характерна гіпертрофована секретність, надмірне розширення обсягу відомостей, що відносяться до державної і службової таємниці, - всезагальний дух бюрократії є таємниця. Для демократичної держави характерне акцентування уваги на захисті прав людини – поглиблене правове регулювання відносин, які пов`язані з охороною особистої і сімейної таємниці і пов`язаних з нею інститутів професійних таємниць. Природно, демократична держава передбачає законослухняність громадян, знання і неухильне дотримання ними чинних правових норм. Державні секрети і полювання за ними виникли на зарі людства, з появою перших держав. Завдання забезпечення безпеки держави визначає необхідність захисту його інформаційних ресурсів від витоку важливої політичної, економічної, науково – технічної та військової інформації. Цим визначається існування інституту державної таємниці, яким створюється можливість для держави проводити незалежну інформаційну політику, захищати свої національні інтереси. Державні засоби впливу на інформаційні процеси – найважливіша політична умова забезпечення прав людини та раціоналізації використання інформаційних ресурсів в суспільстві. Система захисту таємниць – найбі...